Тихо струмиться річка сріблиста,
В царстві весни все живе завмирає.
Сонце за гори сідає лісисті,
Місяця ріг золотий випливає.
Захід рожевими барвами вкрився,
Втому рільник до хатини приніс.
Лиш соловейко в гаю не зморився -
Пісню кохання співа між беріз.
Лагідно з заходу слухає щебет
Стрічка рожева - вечірня зоря.
Ніжно в вечірнє дивиться небо
І посміхається зорям земля.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Тихо струится река серебристая
В царстве вечернем зеленой весны.
Солнце садится за горы лесистые,
Рог золотой выплывает луны.
Запад подернулся лентою розовой,
Пахарь вернулся в избушку с полей,
И за дорогою в чаще березовой
Песню любви затянул соловей.
Слушает ласково песни глубокие
С запада розовой лентой заря.
С нежностью смотрит на звезды далекие
И улыбается небу земля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456923
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 27.10.2013
автор: Роман Селіверстов