Я двері в душу закриваю,
Не кожному дано прийнять,
Чому я погляд відвертаю
Та починаю часто уникать.
Далеко, близько,зовсім поруч.
І погляд стелиться в туман,
Душа закрутиться, як обруч
Бо заблукав у ній обман.
Де не глянеш, там облога
Аж посмішка стає не та,
Я щиро люди вірю в Бога,
І це повірте неспроста.
Ми молимось, як грім чи злива,
Чи , як наступлять грізні холода.
І всі надіються на диво.
Бо віра в Бога золота.
26.10.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456906
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2013
автор: душа едельвейсу