Баба і мужик

Била  баба  мужика,
Виганяла  з  хати,
Іди  жити  до  дружка
Самогон  ковтати.

Там  друзяки  пияки
Вже  тебе  чекають,
Так  нап’ються    свиняки,
Що  все  обригають.

Тобі  зеньки  щоб  залить
Іншого  не  треба,
Я  з  таким  не  хочу  жить,
Я  же  не  дурепа.

Відшукаю  мужика,
Що  не  п’є  горілки,
Я  це  можу,  я  така
Й  житиму  з  ним  тільки.

Матюкнувся  чоловік
І  пішов  із  хати,
Чарка,  то  любов  на  вік,  
Баба  ж  –  щоб  кричати.
16.06.10.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456826
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.10.2013
автор: Георгій Федорович