Вранці сонечко встає,
Ввечері сідає,
Нічка сни тим роздає,
Хто цього бажає.
Швидко крутиться земля,
Дні й літа мелькають,
І не знаєш звідкіля
Болі нападають.
Ось суглоби вже тріщать,
Гупає у скроні,
Ні піти, ні полежать,
Сум бере та й годі.
Тільки згадуєш той час,
Як були дні довгі,
Квітнув світ лише для нас,
Бо ми юні й ловкі.
Як на сонці засмагав,
Бовтався у морі,
Соловей як щебетав
Й рахував як зорі.
Мислю, щось зробив не так
Як хотів би нині,
Та назад повзе лиш рак
І туман в долині.
Ніч нам сни не роздає,
Кліпаєш до ранку,
Ось вже сонечко встає,
Порадій світанку.
Що позаду темна ніч
І життя триває,
Із собою віч-на-віч
Світ тебе лишає.
04.08.07.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456822
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.10.2013
автор: Георгій Грищенко