Стою як дурень
закотивши очі
у небо сіре
як торба контрабандиста
ворони нахабно каркають
про що захочуть
їх тут як спартанців
чи двісті чи триста
Проміння в повітрі
бліде і ламке
і ким тебе тут
може бути замінено?
Ось дзеркало озера
темне й вогке
як паспорт підписане
твоїм іменем
А над тобою
гілок ікси
немов безкінечні
складгі задачі
ти учень поганий
не зможеш ти
скрегочуть дзьобами
птахи ледачі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456669
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2013
автор: віталій альощенко