Зірковий сніг з небес поширився незримий,
Повз мене все летів, спокусою дражнив.
Ти йшла назустріч, знов роздягнена очима,
Стрибало серце вгору й падало униз.
Неначе в мареві якомусь опиняюсь,
Коли ти входиш в поле зору відчуттів
Моїх бажань, того розверзеного краю,
Де зникла вперта, мов реп’ях, огидна тінь.
Ген-ген за обрій полетіли протиріччя
І подих сумніву в зимову сплячку ліг.
Замовкла гостра какофонія одвічна,
Танцює поряд тільки твій зірковий сніг.
21:25, 25.10 2013 рік.
Зображення: http://miranimashek.com/photo/animacija_animashki/krasivye/1/579-0-3490
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456616
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.10.2013
автор: yusey