Дощами змито всі слова,
Одне залишилось – кохаю.
Хоч в сивині вже голова,
Та я й собі таке бажаю.
Бажаю я когось кохать,
І щоб мене також кохали;
Та якось все те приховать,
Щоб кури сміху не підняли.
А що ж поганого у тім?
Душа повічно молода.
Одне лише – рокам моїм
Кохання прісне, як вода.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456565
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2013
автор: Едельвейс137