Воркують голуби
Не дивлячись на осінь,
Й мені ось так якби
Любитися і досі.
Та я не маю з ким,
Живу у самотині,
Втекли усі за тим,
Щоби страждав я нині.
Воркують голуби,
У них своя є зграя,
Й мені ось так якби
Не доля моя злая.
Розбіглись хто куди,
Залишили самого
В пустелі й без води,
Мов грішника крутого.
Літають голуби
Куди їм захотілось,
Й мені ось так якби
На місці не сиділось.
Я теж би політав,
Та сил уже не маю,
Старим я дуже став
І в самоті страждаю.
24.10.13.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456473
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.10.2013
автор: Георгій Федорович