Він дивиться за мною
зі свого вікна,
щовечора я бачу,
як рухаються штори.
Він дивиться щоранку,
та нічого не говорить.
Малює мій портрет,
так, наче він - Да Вінчі.
А я на кухні ріжу вінегрет,
бо на роботу треба взяти їсти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456453
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.10.2013
автор: Kris_Tina