Я дивлюся на тебе, морозу дитя,
Темних хмар посланець,
світла смуга життя.
Білий сніг, що повілно спускається з неба,
Ти укрий мою душу,
мені твого холоду треба.
Захисти мене брате,
Від черствих, безчуйних очей.
Хай гартується тіло, і дух,
Забуваючі біль незгасаючий цей.
Під покровом твоїм я змінюсь,
І кригу до серця додам.
Не зламаюся! Незламним з'явлюсь,
На заздрість своїм ворогам!
І в майбутньому буде
І в серці моєму весна.
Я зустріну тебе...
І крига розтане моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456350
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2013
автор: Антон Вальянос