Дитина біжить,
Зупинитись не може.
Від світу біжить ,
Від колотих ран.
Самотня , лишилась без тепла й любові.
І ножки біленькі вже стали чорніти .
А очі опухлі ,вже світла не бачать.
І стукає серце ,
Задишка триває.
Дитина невинна ,
Так доля на неї команду відала.
Голодне , самотнє ,
Нещасне ,сумне.
Лишилось на світі без крихти підтримки ,
нікому не потрібна дитина навіки.
А ми не цінуємо ту ласку і ніжність , підтримку , кохання і вірність – сім’я.
А тисячі душ вже не мають такого.
Дитина ,що лиш народилась на світ.
А ми все жаліємось на долю погану.
То ж що для нас щастя –тоді невідомо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456271
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2013
автор: Соломія Мардарович