Ой піду я на горУ високу,
Тай окину оком навкруги:
Ох де ж ви, мої поля широкі,
Ох де ж ви, діброви та луги?
Ох де ж ви, мої ліси та ріки,
Що з дитинства грію в серці вас?
А мені б поїхать на Вкраїну,
До землі припасти б ще хоч раз.
пр-ів
Повій вітре,повій буйний,
Ой повій-повій,
Моє горе,мою тугу,
Ти скоріш розвій.
Ти до рідної хатини
думи понеси,
І мені ти від родини,
вістку принеси.
А в полях там трави аж по пояс,
А у них волошки, як зірки,
Рідна хата, і навкруг тополі,
Що садили їх мої батьки.
Та краса з дитинства в моїм серці,
Назавжди в менІ вона живе,
Материнські очі -як озерця,
Й найрідніше батькове лице.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456116
Рубрика: Співомовка
дата надходження 23.10.2013
автор: Наталя Хаммоуда