[Жить стало веселее. М.Я. Азаров.]
Як можна мовчки жити,
Коли брехня звучить,
Велика, щоб дурити
І правду заглушить.
Не можна жити з краю
За принципом таким –
Нічого я не знаю,
Спільноті буть чужим.
Бо втратиш все, що маєш,
І будеш бомжувать,
Та з жалем пригадаєш,
Брехні дав панувать.
Брехню той розпускає,
Хто хоче заробить,
Жадобу ж прикриває
Брехнею кожну мить.
Щоб за рахунок інших
Нажити капітал
Моральний серед грішних
І збільшити свій нал.
Об’єднуйся в спільноту,
Щоб правду боронить,
Щоби ніхто й на йоту
Не зміг би обдурить.
28.08.10.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455867
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.10.2013
автор: Георгій Федорович