В глибинах пам'яті зринає давній час,
Де рими й думи від одного кореня,
І рвався вверх Пегас мій на Парнас,
А на Парнасі літувала ожеледь.
Я чи́ркнула душею всього й всіх,
Відчула омерзіння і нудоту
І побрела в благословенну сінь,
В сім'ю, буденність і в роботу.
Але поезії, хоч закатай їх у асфальт,
Знайдуть у білий світ шпарину,
А ні, то в лоно древніх шпальт,
Посіють нову насінину...
........................................................
Для мене знов переродився час,
А рими й думи від одного кореня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455843
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2013
автор: @NN@