Україна

Україно,  моя  нене,
Найдобріша  ти  до  мене,
Українець  кожен  знає
В  світі  кращої  немає.

Подивися,  світ  великий,
Різний  він,  багатоликий,
Красивіше  України
Не  знайдеш  ніде  країни.

Обійди  і  подивися,
Своїй  нені  поклонися,
Що  ти  тутечки  родився
Й  жити  в  праці  ти  навчився.

Її  гори  і  долини,
Чорноземні  скрізь  рівнини
І  моря,  озера  й  ріки  –
Наша  радість,  наші  ліки.

Землі  нам  пшеницю  родять,
Ще  і  всім  до  хліба  годять,
Вони  добрі  та  багаті,
Ми  із  ними  як  на  святі.

Україно,  Україно,
Моя  ненечка  єдина,
Я  на  завше  із  тобою
Аж  до  самого  відбою.
20.10.13.





 







                                                                                                 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455687
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.10.2013
автор: Георгій Федорович