Не гасне світло у вікні
Великого будинку,
Горить вночі та в ясні дні
Без жодного спочинку.
Та це будинку все одно,
Він це не помічає
Хоча єдине те вікно,
Турботи інші має.
Будинок в дев’ять поверхів
І пожильців чимало,
Але ніхто не захотів
Узнати, що ж там сталось.
Там проживала самота,
Стара і зовсім хвора,
У рай відкрились їй врата
І це було не вчора.
Є приказка, що це не гріх,
Бо кожен сам за себе,
Лише наш Бог один за всіх,
Байдужим це і треба
26.04.07.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455675
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.10.2013
автор: Георгій Грищенко