Про що ти мовчиш,мій янголе тихий?
Про те,що вмирає кохання твоє?
Про те,що його ніколи й не було,
Чи те,що воно уже й неживе?
Чому зажуривсь,мій янголе тихий?
Печаль твоя сліз не зупинить моїх.
Ти крила порвав мені,сильні й великі,
Ти крила порвав,а зшити не зміг.
Чому ж ти мовчиш,мій янголе тихий?
Не маєш вже слів щоб сказати мені?
Я все віддала-своє серце велике
І душу тендітну віддала тобі.
І ось я лежу нещадно розбита
Об твій егоїзм,жорстокість твою.
Та я піднімусь хоч сильно побита
І теплому сонцю назустріч піду.
А ти залишайся за тою стіною,
Якою себе ти відгородив.
Втомилась я вже від цього двобою.
Здаюся і йду!А ти не кричи..
А ти не кричи,коханий,за мною,
Не бийся,не гупай об стіну німу.
Я цей увесь час хворіла тобою,
А ти зробив з мене пусту й неживу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455674
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2013
автор: Irena Miller