Осіння тиша.Золото мовчання,
де кожне слово-наче стиглий плід
впаде додолу яблуком останнім...
Тут літо босе залишило слід.
Де ти блукав,печальний Птахолове?
Твій синій птах не втрапив в хитру сіть?
Ти в ранню осінь повернувся знову...
А,може,це і є-Щаслива мить:
побачити ще раз вгасання літа,
переступити осені поріг,
себе самого врешті зрозуміти
додому повернувшись із доріг?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455512
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2013
автор: уляна задарма