Облюбую звізду

Горілиць  упаду,
Розглядатиму  зорі,
Облюбую  звізду
У  небеснім  просторі.

І  забуду  наш  світ,
Переповнений  горем,
Із  мільйонами  бід,
Заполонений  болем.

Вірю  десь  у  світах
Краще  є,  ніж  тут  нині,
Для  таких  бідолах
У  старій  піджачині.

Там  крутійство  це  гріх
І  карається  смертю,
Там  є  все  і  для  всіх
І  не  хочеться  вмерти.

Там  нема  злидарів
І  нема  мільярдерів,
Тільки  світ  трударів,
А  не  злих  мародерів.

Там  панує  любов,
А  не  помста  і  заздрість,  
І  не  ллється  там  кров
Ні  за  владу,  ні  власність.

Щиро  вірю  у  те,
Що  живуть  десь  красиво,
Кожне  Его  святе
Й  неповторне  як  диво.

Як  той  світ  віднайти,
Де  ніхто  не  страждає,
Мо’  навколо  звізди,
Що  привітно  моргає.
09.04.07.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455481
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.10.2013
автор: Георгій Грищенко