Купається в сонячнім промені днина
Нам душі осіннім теплом веселить.
Всміхаються очі і доньки, і сина –
І світ видається первинно-невинним,
Як ця несподівано чиста блакить.
Неначе не вчора ще супилось небо,
Немовби не вчора сіріло дощем.
А зараз – чого нам з тобою ще треба?
Цю осінь із присмаком золотомеду,
І ці відчуття – хоч на хвильку іще...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455375
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2013
автор: olesyav