Осінній хворобі немає кінця-
я кличу проспіване літо!
Ця дивна усмІшка-тобі до лиця,
як жаль-не мені вона світить...
Як важко ховати від сірих очей
таку несподівану правду!
Як боляче знати й не вірити в це-
Що зникнеш назавжди вже завтра...
Я знаю:осіння хвороба мине-
читатиму дні,наче повість.
Та завтра,ховаючи в руки лице,
я твій проводжатиму поїзд...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455309
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2013
автор: уляна задарма