Дратують люди,транспорт,телефони...
Дратують тисячі пропущених дзвінків.
Та я готова сильно бити в дзвОни,
Аби до тебе дзвін той долетів...
Дратує відстань,що лежить між нами,
І розриває серце на шматки...
Ще й осінь із холодними
вітрами,Розносить нам осіннії плітки...
Дратує шум наколишнього світу,
І тонни зла,що пожирають місто...
Я щохвилини даю відсіч літу,
Яке з моїх плечей не може злізти.
Дратує сонце,що цілує хмари...
Дратує місяць в полум'ї зорі...
Дратує осад у моїм бокалі,
І відблиск моря у нічній порі...
Дратує все.Дратую і себе!..
Немає ліків від моєї хворі...
Моя пігулка- бачити тебе...
Я не така,як всі...I'm sorry...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455218
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2013
автор: Ketti@