Почалось це все ще у далекім віці,
Перемогу брали ми тепер у кожній бійці,
Кордони завжди ми охороняли
І міста ворожі безліч раз ми брали
Спочатку Руссю називали землю
Традицію зберігаючи вічно рідну, древню
Князі ворогів завжди розбивали,
І зрадників князівських, вмить мечем карали.
Пізніше було князівство Галицько-Волинське.
Сусіди ставились до нього все ж по свинськи,
Але народ образи не боявся,
А за свободу вічно дрався, дрався, дрався...
Після розвалу Галицько-Волинського князівства
Розділились всі великі побратимі міста.
Лівий берег Москва собі забрала,
Польща ж правий у людей украла.
Але не довго їм вдалося панувати
Вже повстали українські сильні брати.
Боролись за незалежність своєї країни,
Будували січі і зносили ворожі кам'яні стіни.
Вже зовсім скоро армії повстанців
Шукатимуть по країні голих новобранців,
Щоб воювати під стягом УПА
Бо були, вони, більше ніж сім'я
Довго народ воював за незалежність.
Проявив завзяття, волю, впертість!
Незалежність Україна все ж змогла здобути,
Бо народ в країні: волелюбний, мужній, лютий!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455120
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 18.10.2013
автор: Устиянський Богдан