Однаковісінько мені
Чи той прем’єр, а мо’ вже ні,
Чи він живий, чи вже в труні,
Він не приносить людям зиску
А ні на тризну, чи колиску,
Ні на штанці, чи їжі миску.
Бо він тримається мети,
Щоб до кишень своїх гребти
Усе, що зможе віднайти,
Усе, що схоче в нас украсти
І в клановий общак покласти,
А трударям по дулі скласти.
Та не однаково мені
Чи вдасться вижити чи ні
Вкраїнцям в рідній стороні,
Додай їм сил збороти, Боже,
Хто чесно працювать не може
І до злодійських кланів вхожий.
19.03.07.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455088
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.10.2013
автор: Георгій Грищенко