Тихо нічка ступила до двору,
Чуєш, тиша у двері стучить?
Ми про неї не скажем нікому,
А наш шепіт її захистить.
Чуєш, вітер шепоче нам казки?
А ти кажеш, що не розбереш?
Згодом ти з ним навчишся співати,
Коли трошечки ще підростеш.
Він в віконце підкидує зорі,
Нічне небо сапфірами вкрив.
Із перлинок лілейно-прозорих
Він для тебе зіткав світлих снів.
Вже по сходинках місячних сходять
Ведмежатко зіркове й дракон.
А на ньому сидить бравий воїн,
Вже видніються коло вікон.
Ти не бачиш? Закрий оченята.
Їх побачити можна лиш так.
Тихо-тихо ступають до хатки,
Щоб в пригоди забрати у снах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455048
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 17.10.2013
автор: Юліанка Бойчук