Як мало пишеться віршів
Про наших кращих дідусів,
Що мудрість світла, спів весни
В долонях мужніх нам несли.
Що цю країну, що є сил -
З Донбасу до Карпатських гір,
Тих, що вугілля "На-гора!",
Що працювали у полях,
Простих і рідних - наших тат,
Не з фільма чувших звук гармат.
Вони б стояли три війни.
Ми - не такі вже, як вони.
Широкі душі і серця,
І поклик Воїна-Бійця
Несли в собі усе життя,
Не налякавшись небуття.
Ховаючи своїх братів,
Не дозволяючи собі
Нещадну біль ту відкривати,
Скупу сльозу з очей стирати.
Нас притискали до грудей,
Даруючи нових ідей.
І пахли спокоєм, теплом,
Свій захищаючи кордон.
В обіймах тих хотілось жити...
Ми любим вас, ми - ваші діти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454948
Рубрика: Присвячення
дата надходження 17.10.2013
автор: Юліанка Бойчук