Я знаю, що часто тебе ображаю,
Не слухаю те, що говориш мені.
Цим роблю неправильно, знаю,
Ще й болю і сліз завдаю я тобі.
І думаєш, мабуть, що не сумую,
Щаслива далеко, без тебе, сама.
Вважаєш, що просто я не ціную
Усе, що мені ти з любовю дала.
А правда у тому, що ти найдорожча,
Потрібна, неначе в пустелі вода!
Ти в мене турботлива, ніжна, жіночна,
Ще й вічно красива, проста й молода.
Так хочу на тебе я схожою бути
І стати сильною духом як ти,
Молюся постійно, щоб не забути
Повчання твої й крізь життя пронести.
Бо мудрості й досвіду в тебе чимало,
Тому й довіряю постійно тобі.
І як би зла доля там нас не ламала,
Ми разом пройдемо крізь біди усі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454727
Рубрика: Присвячення
дата надходження 16.10.2013
автор: Тво9_Фанатка