Найкраще там, де нас немає,
І там, де змалечку росли,
За душу туга нас хапає,
Якщо давно там не були.
І туга розправляє крила
І нас несе у рідний край,
Де нам травинка кожна мила,
В садочку хатка, наший рай.
Де хвилі пам’яті тривожать
Про той злиденний добрий час,
Коли матусенька ворожать
Чим годувати нині нас.
Та борщ пісний, пшоняна каша,
Шкоринка хліба і вода,
Уся їда скоромна наша
У будні дні та на свята.
Рідненький край завжди рятує,
Енергію нам додає,
Як доля тільки не жартує,
Він не кида дитя своє
03.02.07.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454713
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.10.2013
автор: Георгій Грищенко