Вдягла дерева в жовті шати
Панянка Осінь там і тут.
В цей час бере Пречиста Мати
Під свій покров вкраїнський люд.
Відкритим серденько тримає.
Довірить можеш Їй свій біль.
Як то, терпіти, добре знає,
Що то, на рану сипать сіль.
Вона поможе, ти звернися.
З очей утре тобі сльозу.
Лише з проханням не барися,
Облегшить душеньку твою.
Від нас одного вимагає:
Віру в Ісуса берегти,
В любов, що на шляху долає
Всі перешкоди і хрести.
Тут хрести – терпіння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454347
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 13.10.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)