[b][i]І[/i][/b]
За світлим днем приходить ніч.
Все – за законом Слова.
І українців, ясна річ,
веде життям Покрова.
Можливо і не по прямій,
але із точки в точку,
де нескінченність всіх подій
дає душі розстрочку.
Щоб цілим досвідом життя
приготувати місце,
де світлим царством небуття
піклується Пречиста.
Щоб зберігались у святцях
заслуги і провини
до царства Божого в руках
її святого Сина.
[b][i]ІІ[/i][/b]
Незмінні світло і пітьма,
і розуму загадка.
У незбагненності нема
ні краю, ні початку.
Нам вищий розум постає
в небесній іпостасі,
і слава Богу, що Він є –
незмінний Дух у часі.
Творець – єдиний організм
з природою і людством
не від блищання красних риз,
бо ж будь-який Його каприз
служив би самогубством.
[b][i]ІІІ[/i][/b]
Не впаде карта [i]на попа*[/i],
якщо з років юнацьких
в підпільних криївках УПА
були коші козацькі.
Не запечатають уста,
хто не втрачав надії
та йшов Голгофою Христа,
під омофор Марії.
І дай то, Боже, щоб усі
ходили ми здорові
по травах матінки Русі –
по Україні – по росі
на радощі Покрові.
[i]* – при жеребкуванні вертикально. [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454335
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 13.10.2013
автор: I.Teрен