Ні, так не можна, хоч би день тепла,
Хоча б на крихту бабиного літа!
Ще осінь так бажала осеніти
Горіти листя прагнуло до тла
А тут, лише дощі, холодний вітер…
І сіра вежа монотонних днів,
де ніч і день сплелися воєдино
і від туманів геть на серці димно,
і дуб старий ще більше посивів –
Не обійшли його літа нестримні…
Прогноз погоди… хто тут диригент?
Похмурі дні, мов хто наміряв метром
І не питають: холодно, чи тепло.
Лиш пахне літом в склянці чаю мед.
І жде на краще стомлений маестро:
Вже може завтра «бабине» тепло –
Строкаті клени так його хотіли!
Тріпоче листя мокре, недоспіле.
…А далі – бита стежка за селом
Чекає жовтня теплих перевтілень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454306
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2013
автор: Леся Shmigelska