В
калейдоскопі
кольорових днів так
тихо осінь спуститься
на плечі. І світ
навколо зовсім
пожовтів, лиш тільки
чути передзвін
лелечий. І ми удвох
стояли на межі, рука
в руці і розпач груди
тисне. Ми наче рідні,
але ще чужі такі
несмілі, ніжні,
безкорисні. А осінь
нам нашіптує слова...
Твій образ в
веселкових
акварелях.
Блакитний погляд,
вись твого чола... і я
готова битись на
дуелях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454296
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2013
автор: Таня Сугай