Після перегляду фільму "Життя Пі (2013)"
He stretched his legs and walked along the shore,
Where slowly stopped had come to jungle`s edge.
But neither going to look back nor growl,
Nor flatten his ears to head for final sketch.
He only stared ahead…. My ocean friend,
My fierce companion, who kept me alive.
He didn’t bring relations to an end,
And disappeared forever from my life.
I wept, but not `cause I was overwhelmed
I was survived. Though I was to myself.
But I was weeping `cause it broke my heart,
That after all we had been through, he left…
He left me….Tiger….But I wish I`d said:
“It`s over. Thank you. We survived!...”But why
Sometimes life, for pity, doesn`t let
To catch a moment we could say goodbye?
****
Потягся, і вздовж берега він рушив,
Там, перед джунглями, ще зупинивсь відтак.
Та озирнутися чомусь себе не змусив,
І вух не склав до голови в прощання знак.
Він лиш вдивлявся в джунглі десь очами,
Мій хижий друг, рятунок вороття.
Та не поставив крапку поміж нами,
Назавжди зникнувши з мого життя.
Я плакав, та не з радості тієї,
Що вижив я, хоч теж це пережив.
А плакав я з розбитої ідеї
В своєму серці, щойно він лишив…
Лишив мене… . Він тигр… . Хотів б сказати:
“Кінець. Я вижив. Дякую!...” Чому
Ми не знаходим часу попрощатись,
Коли сприя саме життя цьому?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454091
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2013
автор: Oleg Kolibaba