Нікого немає поруч,
Я сама
На вікнах закриті штори
Навкруг – пітьма.
Невже мене всі забули?
Як жаль.
Осінній вітер підхопить
Червоний шаль.
І ніч мене накриє
Міцним сном.
Так холодно і порожньо
За вікном.
Так смутно і важко
На душі.
Велетенську брилу
Хтось там залишив.
І немає сили
З собою боротись
Можливо,
Все розставить на місця –
Похмура осінь.
Й опалим листям накриє
Душевний біль
Насправді – дощить,
А для всіх – заметіль.
Які ж ми самотні,
Які ж ми одні
Я знаю, в кожного є
По такому вікні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453970
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2013
автор: Ірка Гуля