Набридло жовтню
психіатром працювати,
та вересневі
зливи-нюні
витирати.
Зморився, змерз - аби
щось попоїсти.
Бо в шлунку протяги
танцюють твісти.
То ж сонцю баки
так позабивав -
у свій аерогриль
його запхав.
Картоплі враз
натирив по городах,
настояв лози
на ставкових водах.
Приправи з листя
різнобарвного
і глиці
насипав цілі скирти -
як годиться!
Грибів і ягід
велетенський кіш,
у лісу видурив -
пообіцяв куліш.
Та надимів,
та накурів,
шеф-кухар
із нього нікудишній,
як не дмухав,
прийшлося, врешті,
бабу погукати.
Оту, що любить
літо в пелені ховати...
...Отож, панове,
бери ложку,
або ніж.
Гайда до лісу,
до ставка,
до парку,
чи до лугу,
чи до скверу,
у ресторан природи
баба прочиняє двері.
А жовтень-тамада
гвалтує на куліш.
11.10.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453914
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 11.10.2013
автор: Микола Шевченко