"... Як не дощ, то сніг, як не сніг, то сонце, як не сонце, то вітер... І так завжди... Ні стабільності, ні тиші, ні спокою... Щось у мені продовжує вирувати, ніяк не заспокоївшись...
... Думки розбігаються із реальністю, а реальність - щось із області фантастики, словом, не сприймається і крапка...
... До речі, крапка... Ставила я її чи ні, - уже немає значення.. У нас же воно як? Якщо ставила, то "витруть", якщо ні, то зроблять це за тебе....
.... Я вимкнула у серці функцію "любити", а тепер кожна друга тварюка намагається увімкнути назад!!!...
... Люди не міняються... міняється ставлення, статус, погляди, зовнішність, а людина - ні... Людина - це звичайний шматок смердючого "м'яса".. І що саме цікаво, деякі навчилися "смердіти" ще за життя..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453620
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2013
автор: Павлина Косар