Колись уже було... Палаци і халупи.
Смердючі каганці і канделябри.
Та й був у бідноти один заступник,
Що кровопивцю взяв таки за жабри.
І вже при світлі все й побудували.
Дітей здали до світської науки.
Але вони посліпли й заблукали
І хитруну добро попало в руки.
Потомство з горя все плоти городить,
Чи то кошари, чи загін для вівців.
Та ще й земля пшениці мало родить,
Бо плодить рясно нових кровопивців.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453584
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2013
автор: Аня Муравська