Під дверима комусь серце лишаєш,
Щодо інших - клянеш майбуття.
Одним віриш, другим - довіряєш.
Мало істини? Справжнє життя.
Задля когось в багатті палаєш,
А для інших малюєш кордон.
Ти, мені, мабуть, не довіряєш.
Проте віриш. Який mauvais ton!
Комусь леза у спині прощаєш,
Іншим - сам би надав залюбки.
Одним віриш, другим - довіряєш?
Угорі нами грають в ляльки. (09.10.2013)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2013
автор: Олена Вєчканова