Життя буяло сюжетами прекрасного

Одного дня життя перетворилось в казку,
Буденні дні набули враз весняних кольорів.
Життя буяло сюжетами прекрасного,
Та "happy ending"_ом не завершились вони.

В той час морозом покривались щоки,
Сніжинки падали, кружляли хоровод.
А в серці розцвіта весною,
Зароджувалось щось похоже на любов.

Гарячий час в кав'ярні,- дотик поглядів,
Сніжинка на руці,- і крапелька води.
Прогулянки під ліхтарями міста,
Ми йшли вперед, не ставлячи мети.

Миналі дні і "телефонні ночі",
Ми жили тим, що дарувало нам життя.
І тільки друзі та знайомі, поза очі,
Казали: " оце стосунки...це щирі почуття".

Та довго я не визнавав, що покохав,
Кохав, дивившись в очі правди.
Ти не хотіла впускати це в своє життя,
Та я кохаю і надалі, не дивлячись на "висновки" життя.