Розповім вам сьогодні про рідну Волинь,
Про ліси, болота і озера,
Де поля у льонах, що ясніють, як синь,
Де панує лісна атмосфера.
Як квітує земля - то чорничник цвіте,
Дубчаки молоді одягають листочки,
А під вечір в’юни у річках гомонять,
Своїм піском наповнюють ночі.
Коли хмари низенько в повітрі висять,
Поховалися зорі у небо,
Квітнуть рясно сади, а хрущі все летять,
Солов’їв чути вечором щебет.
Світязь б’є в береги, шурхотить очерет,
Сонце в вечір за лісом сідає,
Прилетіли качки, зупинили свій лет,
Мавка знов Лукаша виглядає.
Гріє душу Волинь, ця квітуча земля,
Де росте чудодійна ожина,
Прилітають лелеки сюди іздаля,
А на лузі цвіте конюшина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453265
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2013
автор: Віталій Назарук