[b]TOTUS TUUS.[/b]
Настане життя заповітної мрії
І звести не зможе нас підступом змій,
Якщо віддамо себе в руки Марії
І вести до Бога довіримо Їй.
Як треба робити це – маємо приклад,
Який подає нам наш Папа-поляк,
Віддавши Їй світ і себе у молитвах
У пастирській праці на Божих полях;
До лав Її лицарів став заповзято
Щоб вести зі змієм невидимий бій,
Про відданість Їй заявив у посвяті,
Вписавши у герб свій девіз – „УВЕСЬ ТВІЙ!“
Вже з перших років його понтифікату
У світі почався духовний прогрес,
Багато країн навіть без конкордату
Освячує він як посол від небес.
Та змій тут побачив смертельну загрозу
Для влади своєї на грішній землі
І замах вчинив він на Папу відразу,
Щоб довго ще світ цей тримати у злі.
Піднявшись на Папу рука та не знала
Що буде невдалим смертельний удар,
Бо кулями інша Рука керувала
І несла від Бога ще зцілення дар.
Він досі продовжує все мандрувати
Паломником миру до різних країн,
А нині приїхав щоб нас рятувати
З-під завданих змієм духовних руїн.
То приклад Марії дає таку силу
І кращого Неї немає Взірця
Як треба довіритись Божому Сину,
У послуху йти за Ним аж до кінця!
21.06.2001р.
[b]* * *[/b]
Błogosławiona jesteś ziemia Polski,
Że w tobie urósł taki słynny syn, –
Że dzisiaj – synem świata – Papież Rzymski,
Że wcześniej Karolą Wojtyłą był.
[b]* * *[/b]
Як важко стало вірно жити
В тисках розпусти і брехні,
На божевілля це дивитись
Немов я у страшному сні.
Цей світ плює на всі закони,
Які отримав від Творця,
Шанує різні забобони –
Нема язичництву кінця.
Багато хто вже Бога–Сина
Для зиску тягне в холуї,
На день святого Валентина
Навів психоз і хеловін.
Європа слухає мамону,
А не Святішого Отця, –
На прапор пне його корону
Взамін Марійного вінця,
А содомії у законах
Плете вже шлюбного вінця.
Таке не снилося Содому
Що так розбещиться весь світ,
Відкине Бога і свідомо
Прийме „New Age“ – духовний СНІД.
Світ сороміцьким став відверто,
До церкви люди мало йдуть,
То світ стає духовно мертвим,
А мертві сорому не ймуть.
День смерті краще ніж родини
Сказав мудрець Екклезіаст,
Тепер це як десерт людині,
Що має совість не баласт.
Візьми таких на небо, Боже,
Заради мук за нас Христа,
Або нехай Він допоможе
Терпляче нести тут хреста.
14.02.2002р.
[b]+ + +[/b]
Кругом разврат, аферы, пьянки,
Экраны мерзостью рябят
И сквернословят без оглядки
От седовласых до ребят.
Постыдный срам стал громкой славой,
А чрево – бог – ему вся честь,
Кто больше даст, тот будет правый
И стала власть подстилкой кланов
Под колпаком масонских планов…
Бесчестий уж не перечесть.
Лишь делать деньги все проворны
И сребролюбием грешат
И стали дети непокорны…
Конец – в погибель все спешат.
Прости им, Боже милосердный, –
Не ведают ведь что творят,
Исправь наш мир жестокосердный
Чтоб стал смиреннее и свят.
14.10.2002г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453160
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.10.2013
автор: lionet