Чорні брови, карі очі,
Дівчинонька має,
Та цінити те не хоче,
Що Бог посилає.
Косметики ціла купа,
Що тільки немає,
То очима потім лупа,
Аж жах пробирає.
За що красу зневажає,
Шкода геть дивитись,
Того певно і не знає,
Має чим гордитись.
Хочеться за руку взяти,
Та гарненько вмити,
Щиру правду їй сказати,
Вроду не губити.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/342-naturalna-krasa.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453138
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2013
автор: Антоніна Грицаюк