Ось на діжку дідусь набиває обруч,
Буде бабця капусту солити…
Робить сам залюбки, як колись, власноруч…
Він уміє й капусту кришити…
Натре моркву у миску, капусту січе
Так дрібненько, як тільки уміє.
Шатківницю до хати з комори несе,
Потім гарно в господі помиє.
Приготує відро гарних яблук тоді
І помиє солому вівсяну,
На початку капусту положить на дні,
Потім яблука викладе пряні.
Зверху знову капусту і круг, щоб під гніт,
Чисту шматку лляну, як годиться,
Бо капусту таку, роблять сотні вже літ,
Що смачна і буває нам сниться.
А коли на поріг наступає Різдво,
То капуста і яблука пряні,
На святому столі, як якесь божество,
Нас пригостять у вечір Різдвяний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452934
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2013
автор: Віталій Назарук