В потеплінь глобальних віра
втихла в просторах ефіру.
Холод мурашко подібно.
попід ребра,
попід шкіру…
Ржава глипає. Повіє…
в булі кинуті надії
тіло зужите, безсиле,
в небо вітами мертвіє…
А по венах зсохлі мрії…
І ілюзії ті милі,
Марять в нитках… павутинні…
Сірого дощу.
Ма Шини -
по листках з минулих,
теплих пестощів, щасливих…
Пнутися… ковтками… сили…
За склярів хибкі вітрини
тишу клеїти… шпарини…
Біла стереже сніжина...
Дрижать нерви…
Осінь… в жили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452928
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.10.2013
автор: терен юрій