Я прослизаю в твої вени,
в твоє серце і думки.
Що скажуть твої вчені?
тікати вже нема куди.
Я течу в тобі,
тебе кидаю в піт.
Дякую, що ти зі мною,
Ти і я, і цей пресірий світ.
Ми задихаємось,
нам не вистаає повітря.
Знову прокидаємось,
-біля горла вістря.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452872
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2013
автор: Адам Буткевич