Я промовчу і місяць, і півроку,
І навіть не напишу «ес-ем-ес».
Бо я нестиму, на гору високу,
Сизифів камінь та дубовий хрест.
Пообдираю душу об каміння,
Сліди криваві, шлях відмітять мій,
Зітліле листя та холодний іній,
Стануть катами вже минулих мрій.
Переживу морози й заметілі,
Щоби весною в сонячнім теплі,
Із посмішкою, в сорочині білій,
Лягти у домовину на столі..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452851
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2013
автор: Федик Юрій Михайлович