Творчі люди – це яскраві, сильні духом,магнетичні особистості, які вражають нас своїми здібностями, дають можливість побачити життя в іншому вимірі, осягнути всі його грані, відчути смак чужих почуттів, переживань та мрій.
Поняття «творча людина» таке маленьке та ввібрало в себе чимало різнобічних талантів: це і поети, і письменники,художники, актори, музиканти та багато інших, хто має потяг до творчості.
Звісно, є й інша сторона медалі. Не так вже легко жити творчій людині в сучасному суспільстві, як здається на перший погляд. Є низка перешкод, які не дають їй розвиватися, йти далі до нових звершень.
Першою проблемою є нерозуміння з боку оточуючих. Більшість не сприймає тебе (письменника, поета, художника) серйозно, називає твою улюблену справу захопленням, не усвідомлюючи, що для тебе це – життя, твій кисень, без ковтка якого ти не існуватимеш як особистість. Бажання творити є вже невід’ємним атрибутом твого «Я».
Деякі просто роблять вигляд, що вражені твоєю творчістю і принагідно не забувають попросити написати про них, намалювати портрет або ж привітати за допомогою своїх творчих здібностей їхнього шефа, друзів та коханих. Неможливо пояснити таким людям, що вірші не пишуться, а картини не малюються просто так і в одну мить. Для цього потрібно мати відповідний настрій, натхнення і хоч трохи знати ту людину, якій передбачається подарунок. На замовлення писати набагато важче, аніж для себе. Це потребує ще більшої затрати сил і ще більш кропіткої праці.
Лише одиниці захоплено читають твої вірші, дивляться картини та чекають нових творчих звершень.
Саме цей фактор досить суттєво впливає на творчу людину, адже коли немає підтримки, відповідно немає й стимулу продовжувати свою діяльність та вдосконалюватись.
Другим каменем на шляху є вкрай обмежена можливість публікування власних творів.
Коли тільки починаєш творчу діяльність, довіряєш її результати лише найближчим людям (зазвичай рідним або друзям). Але в один момент набридає «писати в шухляду», хочеться поділитися своїми творчими здобутками з іншими,отримати якісь коментарі, відгуки та пропозиції щодо вдосконалення написання.
Сучасному маловідомому, або ж ще краще, взагалі невідомому письменнику чи поету практично немає можливості розкрити, донести свої твори до масового читача. В Україні наразі мало видань та видавництв, які б на власний ризик взялися публікувати такі твори, хай навіть вони й будуть 100 % шедевральні. Всім потрібні люди з ім’ям, на творчість яких читач звертав би першочергову увагу та розкуповував книги. Але десь це ж ім’я потрібно здобути?
Я не думаю, що комусь приносить задоволення писати, творити у невідомість. Твори живуть тоді, коли їх читають, звертають на них увагу. А так – це нікому не потрібні, окрім автора звичайно, рукописи.
Звісно, є і альтернатива. Можна заплатити кошти і видати самотужки в видавництві книжку своєї мрії. Та постає питання – серед кого її розповсюджувати. Список читачів знову ж таки обмежиться тими ж рідними, друзями і знайомими.
Особлива тема, коли доводиться свої вірші друкувати за гроші в певних виданнях, які видаються лише за допомогою грошових внесків авторів. Нерідко запитують «А навіщо ти це робиш, що ти від цього отримуєш?». На жаль, їм не зрозуміти, що є щось вище за гроші і ту моральну насолоду, коли бачиш власні надруковані вірші, ні з чим не зрівняти.
Варто також зауважити, що обдарованій людині важче знайти споріднену душу. Мало хто дійсно може зрозуміти, якими важливими є для тебе ці образи, метафори, порівняння, епітети, рими, безсонні ночі, проведені в очікуванні Музи та в процесі створення чогось нового. Погодьтесь,досить потрібною є підтримка під час творчих невдач і віра в твій талант до останнього.
До вище наведеного ще слід додати, що творчі люди переважно мають непростий характер, який не під силу витримати абикому.
Але попри все, мені здається, що саме на творчих людях та їх потенціалі тримається наше суспільство, адже вони несуть красу, відкривають перед нами незвідані світи, що дають можливість відірватися від буденних турбот. Вони – це наша культура, література,мистецтво, кіно, музика. Якщо не буде їх – не існуватиме й суспільства.
Цінуймо ж і поважаймо творчих особистостей! За ними наше майбутнє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452814
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2013
автор: Леся Приліпко-Руснак