Як нитка вічності твоє імено,
Твоє тіло-як електровідник...
Я Гамлет-я зійшов зі сцени,
Зіщулився,застиг і зник!
Я Гамлет-я шукаю правди,
Не помсти-справедливості лише...
Я знаю,що сам суцільні вади,
Одвічна дядькова мішень!
Я знаю,що в мене самого,
По горло душа у крові,
І все,що було дорогого,
Замовкне в землі і траві!
Офеліє,моя непрощена провино,
Втомився битися за трон свого життя...
Прости мене і відпусти,єдина,
Омий мене росою каяття:
Якщо таким як я у Бога є прощення,
Якщо нема- то сподіватися на що?
Таким як я не посилають одкровення,
Я- біль,я -безвість,я- ніщо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452744
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.10.2013
автор: Той,що воює з вітряками