Твої манні руки як павуки.
Мовою жестів створюють лінь.
Ранкова туманність і навпаки.
Зв'язала кінцівки й забула про них.
Так день в насолоді, в рожевому схоже,
Сюжеті написаному будь коли,
Уста смакували вишневі цукерки,
Із маревом свіжих вершків.
Потроху з-під глиби виходять в ефір,
Виходячи хрускотом білих віршів,
Іще теплотою і анти весною,
Люблю я її, одним словом своїм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452723
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2013
автор: Максим Жембровський