Так тихо стало. Лиш чутно стукіт
твоїх підборів, коли ти йдеш
із мого дому. Ще кілька рухів –
і знову тиша не має меж.
І знову тиша. За стільки років
я не навчився ковтати дні,
які дарують тривогу й спокій,
які проходять на самоті.
Які проходять, лишають шрами,
вбивають все, що на глибині
між мого світу півполюсами
(бо вся моя цілісність - в тобі).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452685
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2013
автор: три крапки